НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Кафедра філософії ЛЕКЦІЇ з вибіркового курсу «ЕТИКА БІЗНЕСУ» для бакалаврів за спеціальністю ІНЕМ Теми 3 і 4 Автор З.І. Тіменик (Теми №1 і 2 опрацювала М.В.Мазурик) 2010 ------------------------------------------------------------------------------------ Тема 3. «Етика ділового спілкування». 1. Сутність спілкування та його рівні. Моральні вартості, норми і принципи культри спілкування. 2. Вербальне спілкування. Культра мови і культра поведінки. Мовленнєвий етикет. 3. Невербальне спілкування і його класифікація. 4. Професійна культура спілкування. Діловий етикет. 1. Сутність спілкування та його рівні. Моральні вартості, норми і принципи культри спілкування. Як відомо, розглядуване явище є одним із вирішальних чинників будь-якої життєдіяльності. А тим більше, - коли мовиться про бізнесову сферу. Адже практично всі її етапи (формування, розвитку, структурованих розгалужень, стабільного утвердження) неможливі без продуманого обміну думок, бесід, діалогів, дискусій, конструктивної критики тощо. Тобто спілкування - як явище - є всеохопним. Воно виявляє, отже, свій ефект практично на всіх етапах діяльності бізнесу, зафункціоновуючи водночас (безпосередньо чи дотично) у різноманітному соціальному, державному, громадському житті, у діяннях духовної культури. Де бізнес має епізодичну чи системну дотичність, залежно від світоглядно-свідомісних засад і від реальних можливостей тих, котрі творять його. У чому ж полягає сутність спілкування? Найперше потрібно усвідомити, що воно здатне забезпечувати гармонійну, ритмічну діяльність будь-якого колективу, зокрема, - й бізнесового. Така його спроможність обумовлюється внутрішнім комплексом різноманітних властивостей як з фахових галузей знань, так і з гуманітарної сфери (мови, логіки, психології, культури поведінки та ін.). Вияви з гуманітарії у свою чергу постійно взамоконтактують, накладаються (скажімо є сенс твердити про логіку спілкування або про психологічні закономірності культури поведінки у мікро- чи макроколективі). Сутність спілкування – у безпосередніх виявах стилю життя, національних окремішностей і традицій (також і – морально-етичних). Коли з’ясовується самé ставлення людин до довкілля, її уподобання й нахили. Коли мовиться, зокрема, про контекст історії ведення натурального господарства, народної торгівлі та кооперації на теренах України протягом століть. (До речі, осмислення такого багатющого матеріалу для сучасного бізнесу є вельми актуальним, повчальним і дає підстави для створення відповідного вибіркого курсу з етики бізнесу задля відтворення найкращих традицій спілкування і – не тільки його). Адже сáме тут реалізуються світоглядно-свідомісні, менталітетні риси конкретної людини, її внутрішня духовна, логіко-мовленнєва культура. У сукупності названі чиники не є, звичайно, якимось відосібленим процесом – він безпосередньо чи опосередково впливає на стан бізнесового капіталу. Щодо рівнів спілкування, то вони обумовлені й формуються на підставі таких понять як чесність, відкритість, відданість законам і діловим зобов’язанням. Сюди ж відносимо довіру, взаєморозуміння, взаємоповагу, щирість, котрі зрештою спроможні гармонізувати найскладніші ситації. Практичне володіння названими поняттями набувається у вихованні й остаточно утверджується з досвідом, який вимагає бажання, наполегливості. Тут безпосередньо виявляють себе морально-етичні засади; їх дотримання забезпечує пошану, авторитет і керівникові, і будь-кому іншому. Треба пам’ятати: неоціненний моральний капітал під час і після спілкуванні не завжди діє відразу – він може себе виявити (і виявляє) переважно згодом. Адже ступінь сприймання співрозмовника залежить, зокрема, від темпераменту, життєвого досвіду, а отже й - ступеня спостережливості. У соціальній сфері рівні спілкування урізноманітнються. Наприклад, вони мають низку особливостей там, де йдеться про права й обов’язки прибиральниць, співробітників, клієнтів, парт...